Ліка́рська росли́на^[1](лат. Plantae medicinales) — рослина, органи або частини якої є сировиною для отримання засобів, що використовуються в народній, медичній або ветеринарній практиці з лікувальною або профілактичною метою.

Лікарські рослини використовували з давніх часів. Наші предки активно користувалися лікарськими рослинами і володіли вельми значними знаннями про їх властивості.

Китай вважається батьківщиною лікування лікарськими рослинами. Нам відомі випадки, пов'язані з 500 р. д.н.е., але, цілком можливо, це практикувалося і раніше. Також до допомоги лікарських рослин вдавалися стародавні вавилоняни, єгиптяни, євреї та ассірійці, ну і, звичайно ж, греки. У ті часи активно використовувалися такі лікарські рослини як опій, коноплі, алое, касії і болиголов - більше наркотичні, ніж традиційно лікарські.

Пізніше, в середні століття, практика траволікування була на деякий час забута, оскільки церква вважала це чаклунством. Але в епоху Відродження знову почався період енциклопедистів і травників. Але тоді про властивості лікарських рослин судили в основному за їх зовнішнім виглядом: наприклад, рослини з листям у формі серця ефективні для серцевих хвороб. Багато сучасних назв лікарських рослин зобов'язані своїм походженням цим марновірствам.

Що ж до наших широт, то найефективнішими лікарськими рослинами вважаються 

• Авран лікарський
• Беладона
• Вербена лікарська
•  Грицики 
• Звіробій звичайний
• Каланхое перисті
• Кріп запашний
• Лабазнік шестілепестний
• Мати  й  мачуха
• Ромашка лікарська
• Скополія карніолійськая
• Толокнянка звичайна
• Фіалка триколірна
• Цикорій звичайний
• Чистотіл великий 

• Лікарські рослини - найбільше диво природи, царство краси і наше цілюще багатство.